Ваша підтримка забезпечує створення контенту, існування проєкту і його авторів та авторок

Як дивитись “Мрійники” Бертолуччі?

“Разом — усе можливо. Разом — ніщо не заборонено”

Завжди мріяли вивчати французьку в Парижі? Італійський режисер Бернардо Бертолуччі точно знає, як зробити це якнайкраще. Спершу вам слід влізти в гущу мітингу і познайомитись із дівчиною в червоному береті та її братом-близнюком. Потім – прийняти запрошення пожити із ними в вишуканій квартирі на час відсутності батьків. Тепер говоріть про кіно, досліджуйте власні тіла та відразу перекладіть собі вираз “triangle amoureux” – ви неперевершені!

The-Dreamers-011

Рік: 2003

Жанр: драма

Акторський склад: Майкл Пітт, Єва Ґрін, Луї Гаррель

Про що?

Метью, молодий і симпатичний американець, потрапляє під вплив нових друзів – Ізабель та Тео і занурюється в їхній світ. Герої фільму забувають про те, що відбувається за стінами їхнього будинку і живуть у світі, який створили самі. Схиблені на класичному кіно і сексі, вони граються зі своєю молодістю, влаштовують власну сексуальну революцію, відтворюють кадри з улюблених фільмів – роблять все, аби підтримувати стіни “паперового” будиночка, в якому живуть.

Screen-Shot-2018-03-18-at-3.31.21-PM-620x348-614x345

У стрічці Бертолуччі вдало промальовує тло, на якому розгортаються стосунки Тео, Метью та Ізабель.  Річ у тім, що у 1968 році у Парижі відбувались студентські страйки проти державного контролю Шарля де Голя, які почались із громадських протестів проти звільнення Анрі Ланглуа, засновника паризької Сінематеки.

“Без наївних і часто саморуйнівних бунтів 60-х не було б того рівня свобод особистості, що є зараз, не було б подальших культурних та соціальних змін у суспільстві” – Бертолуччі

З самого початку заворушень студентів підтримали найбільш відомі мислителі епохи. Одним із символів революції став філософ Жан-Поль Сартр – єдиний, кого студенти пропустили в захоплену Сорбонну. Серед інших прихильників були провідні французькі режисери – Жан-Люк Годар, Франсуа Трюффо, Клод Лелуш тощо. З їхньої ініціативи багато членів журі Каннського фестивалю, який проходив в травні 1968 року, виступили із заявами на підтримку протестувальників і з осудом дій поліції. Годар і Лелуш після початку показів вийшли на сцену і зажадали припинити проведення фестивалю, а багато режисерів відкликали свої стрічки з показів. Вперше в історії кінофестиваль закрили без вручення призів.

Розуміння травневих подій 1968 року важливе для сприйняття фільму, оскільки тоді кінематограф був епіцентром політичного життя, фільми Годара – про молодість і революцію, він сам – представник нової хвилі кіно, несли ідеологію боротьби за свободу.

Бертолучівське

Фільм «Мрійники» вчергове доводить геніальність Бернардо Бертоллучі. Він із кожною стрічкою все більше проявляє свій стиль – легкий, хвилюючий, але водночас пронизливий і (місцями награно) драматичний. При цьому роботи італійського режисера –  це щось більше, ніж просто персонажі, сюжет і розв’язка. Охоплюючи епохи, наповнені тонким психологізмом, він репрезентує реальність, в якій завжди є щось масштабне і грандіозне. “Мрійники”, наприклад, переносять глядачів у 60-ті роки ХХ століття – час протестів, студентських бунтів і змін, як і в суспільстві, так і в людях.


Алюзії

Художній світ фільму сповнений синефілією (прим. від редакторки: любов’ю до кіно на розумний манір). Герої “Мрійників” свідомо відтворюють сцени з фільмів або повторюють жести улюблених кіногероїв. Ми помітили звертання до режисерів нової хвилі: засновника французької сінематеки Анрі Ланглуа, музику з “400 ударів” Трюффо, і кадр з “На останньому диханні” Жан-Люка Годара.

dreamers-2004-005-trio-louvre-run

Уважні глядачі помітять плакат “Китаянки” Годара в кімнаті Тео і фотографію Бібі Андерсон і Лів Ульман з “Персони” Берґмана на столі у Метью.  До того ж, сцена, в якій герої пробігають через Лувр – повторення стрічки Годара “Сторонні”. А момент, де Ізабель і Тео кажуть “Ми приймаємо його. Він один з нас” – відтворює сцену з фільму Тода Браунінга “Виродки”.

Я був ненаситним. Такі, як я, завжди займали місця в першому ряду кінотеатру. Навіщо це було потрібно? Напевно, щоб побачити зображення першими. Найперші свіжі кадри, що ще не встигли досягти задніх рядів, і повернутися назад, переходячи від глядача до глядача, попутно зіщулившись до розміру поштової марки і в такому вигляді повертаючись в будку кіномеханіка.

“Мрійники” допоможуть не лише вивчити французьку і стати революціонером “з дому”. Герої стрічки прорвуться до своєї істини через кінематограф, музику, секс і барикади. А разом — усе можливо, разом — ніщо не заборонено.

Ваша підтримка забезпечує створення контенту, існування проєкту і його авторів та авторок