Ваша підтримка забезпечує створення контенту, існування проєкту і його авторів та авторок

Як дивитися “Контроль” Антона Корбейна

Чорно-білі урбаністичні пейзажі Манчестера 70-х років минулого століття, стрункі юнаки в стильних темних пальтах і масивному взутті, мінімалістичні інтер’єри й персонажі, які ідеально вписуються у композицію. Ось що з’являється на екранах, коли один із найвідоміших у світі фотографів береться знімати кінострічку про популярний гурт сучасности. Ось із чим ми стикаємося, коли переглядаємо фільм «Контроль» Антона Корбейна – художньо-біографічну картину про Єна Кьортіса, вокаліста Joy Division і обличчя класичного пост-панку. Про створення, сюжет, естетику та символізм кінострічки розповідаємо нижче.

Рік: 2007

Жанр: художньо-біографічне кіно

У ролях: Сем Райлі, Саманта Мортон, Олександра Марія Лара, Джо Андерсон, Крейг Паркінсон, Тобі Кеббелл та інші

ПРО ЩО?

Сюжет оповідає про кілька років юности Єна Кьортіса – від початку створення колективу Joy Division і до ранньої смерті героя. Кінематографічна манера зображення дійсности Корбейном неквапна і не надто деталізована. Вона схожа на виконані нашвидкуруч графічні скетчі без гострих кутів і кострубатих ліній. Ми одразу, але не різко, занурюємося в розмірене життя юного Єна – проймаємося його захопленням актуальною рок-музикою, особливо творчістю Девіда Боуі, знайомимося з оточенням, розглядаємо скромний побут. Єн закохується в подругу свого товариша, поспішного одружується та починає сімейне життя. Водночас у його житті зароджується доленосна пристрасть – музичний гурт. Участь у ньому може перерости із гобі в роботу та витіснити дружину Деббі й новонароджену дочку Наталі з перших пріоритетів.

Меланхолійний Єн на фоні меланхолійного Манчестера


Впродовж усієї стрічки присутня  тема епілепсії – недуги, на яку страждав Кьортіс. Вона постає не просто хворобою, а своєрідним символом, каталізатором усього найдраматичнішого у житті Єна, що підштовхне його до самогубства. Водночас епілептичні напади зливаються з ідентичністю персонажа та стають невід’ємними деталями його образу. Кьортіс відомий  як ексцентричний похмурий виконавець, який химерно смикається на сцені під час виступів, немовби в такт гіпнотичному ритму пісень. Але якою людиною він був поза хворобою? Антон Корбейн намагається привідкрити завісу персоналії Кьортіса: зображає рутину виконавця, його непрості стосунки з людьми й собою. І, звичайно, створює лаконічні, проте відверті внутрішні монологи.

Єн на сцені із Joy Division


СТВОРЕННЯ

Картина є симбіозом майстерної роботи Корбейна в ролі режисера, який знав свого персонажа та колишніх учасників Joy Division, що нині грають у New Order.  Останнім Антон довірив саундтрек. За сценарну основу взято мемуари дружини Кьортіса, Дебори, видані в 1995 році. Для відомого фотографа монохромний, мистецько довершений «Контроль» став дебютною роботою у світі кінематографу. Після нього Корбейн зняв ще кілька стрічок, зокрема художньо-біографічне “Життя” про американського культового актора Джеймса Діна.

ЕСТЕТИКА ТА СИМВОЛІЗМ

Візуальна складова картини створює атмосферу та потрібний настрій для перегляду. Вона – про витриманість і контроль у всіх елементах і характерних рисах зображуваного. Контроль як кредо, як проблему, як тактику, як символ.

Монохромна палітра

Вона дала можливість оригінально грати зі світлом, тінню та контрастами, які, попри відсутність спектру кольорів і відтінків, надали зображенню об’єму, справжности, натуральности, вселили в нього динаміку життя. Також чорно-білий візуальний ряд ідеально пасує до меланхолійного настрою кінострічки. Він синхронізується із складним внутрішнім станом героя. Часом здається, ніби ми дивимося на світ його очима. Крім цього, монохромність можна сприймати як своєрідний вияв того ж контролю – палітра обмежена лише білим, чорним і відтінками сірого, поміж яких немає місця для раптового вибуху яскравих барв.

Король пост-панку, який про це ще не знає


Великі та середні плани

Цей операторський прийом – характерна риса для фоторобіт Корбейна. Середні плани у стрічці дають можливість гармонійно вписувати персонажів у простір, налаштовувати їхню взаємодію між собою та предметами, щоб зображуване мало водночас природний вигляд і було довершено кінематографічним. Великі плани  зближують нас із героями, ніби запускають в їхній інтимний простір. Корбейн комбінує ці плани, чергує їх, аби зображення мало цілісний, збалансований і гармонійний вигляд.

Коли надто віддано любиш Девіда Боуі


Геометричний мінімалізм як спроба контролювати простір

Шеренги невисоких, майже ідентичних манчестерських житлових будинків; простий дизайн інтер’єрів, гострі кути та правильні форми – здається, у цій педантичній просторово-часовій площині все відбувається за законами класичної британської точности. Тут не місце екстраординарним поворотам подій і неконтрольованим сплескам емоцій. Простір не є повноцінним персонажем історії, він лише створює нейтральний бекґраунд, аби герої з виваженістю та комфортом жили в ньому свої життя. Юний Єн видається бунтівником зі спокійним, незворушним обличчям: спонтанно закохується, швидко розлюблює,  грає інноваційну музику та, зрештою, скоює самогубство. Хлопець ставить риторичне запитання: цим учинком він повертає собі контроль над власним життям чи цілковито й безповоротно його втрачає? Крім цього, статику навколишнього середовища пронизливим моторошним криком вимушено порушує дружина Кьортіса, заставши того вдома в петлі.

Мовчазний бунт Кьортіса


«Контроль» Антона Корбейна – один із тих сучасних мистецьких продуктів, за допомогою яких можна вдало почати знайомство з чорно-білим кіно. Він не дозволяє знудитись, а змушує натхненно слідкувати за сюжетом і насолоджуватися виразним мінімалізмом візуальної складової. Він – своєрідна рефлексія режисера на тему контролю в житті людини – як стримувального фактору, як рятувального круга, як тонкої обмежувальної стрічки, котра щосекунди може порватися. Легендарні композиції Joy Division, тремтливі, ритмічні, містичні, кожна – немовби сеанс гіпнозу, досконало заповнюють звуковий простір картини, наповнивши його духом епохи. Здається, самі стіни та могутні труби промзони тогочасного Манчестера шепочуть до нас з-поза товщі десятиліть. Та, попри тісний зв’язок із локальною музичною тематикою, «Контроль» складно назвати екранною одою відданим прихильникам творчости Кьортіса. Ця стрічка передусім про людину, таку, якою вона є: часом сильну, часом – слабку, натхненну та зневірену, самотню, залякану та закомплексовану, зовсім неідеальну, максимально гармонійну у власній дисгармонії. Корбейн відкрито демонструє нам – Єн був саме таким, природним і справжнім. І для того, щоб цим сповна пройнятися, не потрібно багато вишуканих декоративних деталей у кадрі чи яскравих кольорових палітр.

Васильєва Марія

Читайте також:

Крапля камінь точить: Джексон Поллок

Як дивитися “Вигадане кохання” Ксав’є Долана?

Як стати письменником: інструкція від Антуана де Сент-Екзюпері

Ваша підтримка забезпечує створення контенту, існування проєкту і його авторів та авторок

Маєте запитання? Напишіть нам на pustoproject@gmail.com

  • Telegram
  • Facebook
  • Instagram

© Пусто, 2021