Ваша підтримка забезпечує створення контенту, існування проєкту і його авторів та авторок

Море хвилюється раз: фемінізм

Попри створення людиноподібного робота Софії, телефона з подвійним гнучким екраном і ракет, які запустив в космос Ілон Маск, люди XXI-го століття досі говорять про відсутність рівноправ’я між статями, жаліються на сексистські жарти і різну заробітну плату. Чому технічний прогрес випереджає соціальний і звідки взявся фемінізм?

Що?

Фемінізм – це низка політичних, суспільних рухів та ідеологій, які мають спільну мету: визначити, встановити і досягти політичної, економічної, культурної, особистої та соціальної рівності жінок і чоловіків. Фемініст або феміністка – це людина, яка підтримує права та рівність людей незалежно від їхньої статі.

За що?

Феміністичні рухи обстають за права жінок: голосувати, займати державні посади, працювати та отримувати за працю рівну з чоловіками платню, володіти власністю, отримувати освіту, укладати договори, бути рівними в шлюбі, планувати сім’ю та контролювати народжуваність і декретну відпустку. Фемінізм також сприяє фізичній недоторканості й цілісності жінок і захисту їх від зґвалтувань, сексуальних домагань та інших форм насильства.

“Фемінізм – це не диктат. Він не наказує, і не є догмою. Він всього лиш відстоює право вільного вибору. Якщо ти хочеш балотуватися на пост прем’єр-міністра – будь ласка, але якщо тобі комфортно сидіти вдома і займатися господарством – це теж прекрасно” – Емма Вотсон

Звідки?

Термін «фемінізм» виник на початку XIX-го століття і мав значення сукупності якостей, які притаманні жінці. На противагу поняттю “мужність”, створили “фемінність”, або “фемінізм”. До кінця цього століття в контексті суфражистської діяльності з’явилося слово «феміністка», яким називали активісток цього руху. Останні 100 років феміністками ми називаємо жінок, які борються за свої права.  Ці права розуміються по-різному, і боротьба не завжди зводиться до вимог формальної політичної рівності.

Хвилі фемінізму

Писати про фемінізм загалом – складно, бо існує безліч його напрямків: ліберальний, марксистський, радикальний, кіберфемінізм тощо. Течії постійно множаться і конкурують між собою. Розподіл фемінізму на хвилі – одна з метафор, яку використовують для опису цього  поняття.

Першу хвилю фемінізму визначити просто: це боротьба жінок за політичне рівноправ’я і можливість обирати та бути обраними на виборах. Тоді феміністки звертались до ліберальних гасел: люди мають рівні права незалежно від статі.

У 1920 році в США була прийнята 19-а поправка до Конституції, згідно з якою стать не може бути перешкодою для участі в політичному житті. Після цього багатьом здавалося, що фемінізм закінчився: жінки досягли основної мети, а інші проблеми вирішать політики, обрані ними на виборах. Але цього не сталося.

Друга хвиля фемінізму виникла в 60-і роки XX століття. Виявилося, що політична рівність не виключає гноблення в сім’ї та принижень на роботі. Головний текст того часу – «Друга стать» Сімони де Бовуар. Феміністки другої хвилі критикували уявлення про те, що основним призначенням жінки є материнство, яке передбачає самітництво та відмову від кар’єри заради турботи про дім. Феміністки цієї хвилі заперечили те, що жінки не повинні прагнути до того, аби проявляти себе поза межами «жіночого світу».

Список тем, які асоціюються з фемінізмом, розширюється: тепер це і насильство, і критика нав’язаних гендерних ролей, і питання рівня заробітної плати та неоплачуваної домашньої роботи. На відміну від попередньої, цілі другої хвилі не були реалізовані в повному обсязі, а проблеми, про які писали феміністки 60-их років, збереглися до сьогодні. Але в період другої хвилі відбулася соціальна революція: жінки на Заході масово вийшли на ринок праці, що призвело до різкого зростання багатства суспільства, і до нового бачення гендерної політики.

Третя хвиля фемінізму, початок якої припадає на 90-і роки XX століття, полягає в спробі застосувати до гендерних досліджень актуальні філософські ідеї. Ключова тема для феміністок цієї хвилі – розуміння того, що насправді питання не зводиться до існування жінок або чоловіків. Річ успробах зрозуміти, як гендерні ролі конструюються, тобто як ми стаємо чоловіками і жінками. Що змушує нас бути чоловіком або жінкою? Також виникає теорія про те, що можуть існувати й інші гендерні ролі.

“Фемінізм не брав участі ні в яких війнах. Він не вбивав своїх опонентів. Він не створював концентраційних таборів, не морив ворогів голодом. Фемінізм боровся за освіту, за право голосу, за поліпшення умов праці, за безпеку на вулицях, за служби догляду за дітьми, за соціальну допомогу, за кризові центри для осіб, які пережили згвалтування, за реформи законодавства. Якщо хтось cкаже: “О ні, я не феміністка”, запитайте: “Чому? У чому ваша проблема?” – Дейл Спендер

Шевчук Ангеліна

Як дивитись «Вона» Спайка Джонса?

Густав Клімт під ручку з Фройдом

Мистецтво у пошуках сексуальної ідентичності

Ваша підтримка забезпечує створення контенту, існування проєкту і його авторів та авторок

Маєте запитання? Напишіть нам на pustoproject@gmail.com

  • Telegram
  • Facebook
  • Instagram

© Пусто, 2021